Facebook  RSS-новини       English
Головна
Головна
 Про нас  Діяльність
Головного управління
 Нормативна база Методологія,
класифікації
 Публічна
інформація
Замовлення
інформації
   Корисні ресурси   Про сайт   Мапа сайту   Контакти  
Новини »
Тематичні розділи
Населення та міграція »
Ринок праці »
Освіта »
Охорона здоров'я
і соціальний захист »
Доходи та умови життя
домогосподарств »
Населені пункти та
житло »
Культура, туризм »
Правосуддя, злочинність
та суспільна діяльність »
Макроекономічні
показники »
Підприємництво »
Фінанси »
Інвестиції »
Енергетика,
навколишнє середовище»
Сільське, лісове та
рибне господарство »
Промисловість »
Будівництво »
Внутрішня торгівля,
послуги »
Зовнішня торгівля »
Транспорт,інформаційне
суспільство »
Ціни »
Наука, технології та
інновації »
Місто Львів »
Для респондентів »
Оголошення »
СтатБанк »
Повідомлення і аналітика »
Публікації »
Єдиний державний реєстр
підприємств і організацій »
Бібліотека »
Регіон у фокусі »
Інфографіка »
Статистика для дітей і
про дітей »
Переписи »
Населення України »
Міжнародне
співробітництво »








Єдиний ВЕБ-портал органів виконавчої влади України

 Урядова «гаряча лінія»

Національне агентство з питань запобігання корупції

Державна служба  статистики України

Транскордонне співробітництво

збільшити розмір шрифта зменшити розмір шрифта   Версія для друку
Головне управлiння статистики у Львiвськiй областi | Ринок праці
Головна Тематичні розділи » Ринок праці» Статистичні терміни

Основні характеристики зайнятості та безробіття населення
За матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності населення у віці 15-70 років, які впроваджені у практику органів державної статистики з 1995 року відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП). З січня 2004 року проводяться щомісячно за місцем проживання населення та охоплюють осіб обох статей віком 15-70 років. За їх результатами розраховуються оцінки показників економічної активності, зайнятості та безробіття.
Економічно активне населення
складається з населення обох статей віком 15-70 років, яке впродовж певного періоду часу забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці. До складу економічно активного населення (робочої сили) входять тільки ті особи, які займались економічною діяльністю, або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікуються як «зайняті» або «безробітні» (у визначенні МОП).
Зайнятими (за методологією проведення вибіркового обстеження робочої сили)
вважають осіб у віці 15-70 років, які:
- працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у власній справі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;
- були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (справу), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з певних причин.
Рівень економічної активності
визначається як відношення (у відсотках) кількості економічно активного населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення відповідної соціально-демографічної групи.
Рівень зайнятості
визначається як відношення кількості зайнятого населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення відповідної соціально-демографічної групи.
Економічно неактивне населення
це особи (поза робочою силою), які не можуть бути класифіковані як "зайняті" або "безробітні". До складу цієї категорії населення включають незайнятих осіб, які належать до таких соціальних груп: пенсіонери; студенти (учні) денної форми навчання; особи, які виконують домашні (сімейні) обов’язки; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які вважають, що немає підходящої роботи та не знають де і як її знайти; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, діяльність яких не відноситься до економічної (виконання неоплачуваної чи добровільної роботи тощо).
Безробітні (за методологією Міжнародної організації праці (МОП)
це особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); впродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. До категорії безробітних також відносять осіб, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді тощо.
Рівень безробіття (за методологією МОП)
це відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної групи.
Кількість найманих працівників підприємств, установ, організацій
охоплює зайнятих, які уклали письмовий (або усний) трудовий договір (контракт) з адміністрацією підприємства, установи, організації, фізичною особою про умови й оплату трудової діяльності. До цієї категорії віднесені працівники суб’єктів підприємницької діяльності, бюджетних і фінансових установ та громадських організацій, а також кадрові військовослужбовці (крім строкової служби), особи рядового та начальницького складу правоохоронних органів. Наймані працівники враховуються за місцем сфери прикладання їх праці, тобто за місцем знаходження підприємства або його структурного підрозділу та класифікуються за видами економічної діяльності.
Інформацію стосовно зареєстрованого ринку праці наведено за даними Львівського обласного центру зайнятості. Інформація щодо кількості безробітних, попиту на робочу силу та її пропозиції наведена за районними (міськими) центрами зайнятості.
Зареєстровані безробітні
згідно з чинним законодавством – це особи працездатного віку, які зареєстровані у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції як безробітні і готові та здатні приступити до роботи. Безробітними також визнають інвалідів, які не досягли пенсійного віку, та отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу згідно чинного законодавства, а також осіб молодше 16–річного віку, які працювали та були звільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Рівень зареєстрованого безробіття
визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до середньорічної кількості населення працездатного віку. З метою здійснення порівнянь з даними обстеження ЕАН, проводиться розрахунок середньої за рік кількості зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня зареєстрованого безробіття розраховується по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період.
Навантаження зареєстрованих безробітних на одне вільне робоче місце (вакантну посаду)
розраховують як відношення кількості зареєстрованих безробітних до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених роботодавцями. При незначних величинах зазначений показник може розраховуватися на 10 вільних робочих місць, вакантних посад.
Попит на робочу силу на зареєстрованому ринку праці
це кількість вільних робочих місць (вакантних посад) про які повідомили роботодавці (підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці) державну службу зайнятості.
Середній розмір допомоги по безробіттю
розраховують шляхом ділення суми допомоги по безробіттю, виплаченої за звітний місяць, на середньооблікову кількість безробітних, які її отримували.
Інформацію наведено за результатами державного статистичного спостереження "Обстеження підприємств із питань статистики праці", яким охоплені суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні установи, фінансові й громадські організації (далі – підприємства), які використовують найману працю. До до 2009р. включно інформація наводиться по юридичних особах та відокремлених підрозділах юридичних осіб, крім статистично малих підприємств, починаючи з 2010 року – по юридичних особах та відокремлених підрозділах юридичних осіб із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.
Середньооблікова кількість штатних працівників
охоплює осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством і отримують заробітну плату, крім тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається місце роботи (знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або в додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством, проходять військову службу за призовом під час мобілізації), працюючих за цивільно-правовими договорами. Працівник ураховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу.
Цей показник обчислюється в середньому за період (місяць, рік):
- за звітний місяць – шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця;
- за рік – шляхом підсумовування середньооблікової кількості найманих працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному році, та діленням одержаної суми на кількість місяців (тобто на 12).
Номінальна заробітна плата
нарахування працівникам у грошовій і натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу: тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Вона також включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір.
До номінальної заробітної плати не відносяться: грошове забезпечення кадрових військовослужбовців і осіб рядового та начальницького складу, виплати, що здійснюються за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачується роботодавцем.
Номінальна заробітна плата розраховується як середньомісячна штатного працівника – шляхом ділення нарахованого фонду оплати праці штатних працівників за звітний місяць (період) на середньооблікову кількість штатних працівників і на кількість місяців у періоді.



Контакт
Відділ аналізу даних статистики фінансів та праці
Туз І.П.  
  (032) 258-59-89
електронна пошта  e-mail: ve@lv.ukrstat.gov.ua
 
 Про нас      Діяльність
Головного управління
 Нормативна база Методологія,
класифікації
 Публічна
інформація
 Замовлення
інформації
  
© ГУСуЛО, 1999-2017
Обов'язкове посилання на джерело
Розробник сайту  
Управління інформаційних технологій | Відділ інформаційних систем
Державна служба статистики України Головне управлiння статистики у Львiвськiй областi