Facebook  RSS-новини       English
Головна
Головна
 Про нас  Діяльність
Головного управління
 Нормативна база Методологія,
класифікації
 Публічна
інформація
Замовлення
інформації
   Корисні ресурси   Про сайт   Мапа сайту   Контакти  
Новини »
Тематичні розділи
Ринок праці»
Новини »
Статистичні індикатори »
Статистичні таблиці
та графічні дані »
Графічні дані »
Бази даних »
Публікації »
Методологія »
Контакт »
Населення та міграція »
Доходи населення »
Витрати і ресурси
домогосподарств »
Населені пункти та житло »
Освіта »
Охорона здоров'я
і соціальна допомога »
Культура, туризм »
Правосуддя, злочинність
та суспільна діяльність »
Підприємництво »
Фінанси »
Внутрішня торгівля,
послуги »
Зовнішня торгівля »
Інвестиції »
Сільське та
рибне господарство »
Промисловість »
Будівництво »
Транспорт,
інформаційне суспільство »
Ціни »
Наука, технології та
інновації »
Енергетика,
навколишнє середовище »
Комплексна статистика »
Місто Львів »







Єдиний ВЕБ-портал органів виконавчої влади України

 Урядова «гаряча лінія»

Національне агентство з питань запобігання корупції

Державна служба  статистики України

Транскордонне співробітництво

збільшити розмір шрифта зменшити розмір шрифта   Версія для друку
Головна Тематичні розділи » Ринок праці» Статистичні терміни

Основні характеристики зайнятості та безробіття населення
За матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності населення у віці 15-70 років, які впроваджені у практику органів державної статистики з 1995 року відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП). Зі січня 2004 року проводяться щомісячно за місцем проживання населення та охоплюють осіб обох статей віком 15-70 років. За їх результатами розраховуються оцінки показників економічної активності, зайнятості та безробіття.
Економічно активне населення
це населення віком 15-70 років, яке протяом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. До економічно активних відносяться особи: зайняті економічною діяльністю, яка приносить доход (зайняті), та які шукали роботу та готові були прступити до неї (безробітні).
Зайнятими (за методологією проведення вибіркового обстеження робочої сили)
вважаються особи у віці 15-70 років, які:
    - працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), в окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у власній справі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;
   - були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (справу), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з певних причин.
Рівень економічної активності
визначається як відношення (у відсотках) кількості економічно активного населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення відповідної соціально-демографічної групи.
Рівень зайнятості
визначається як відношення кількості зайнятого населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення відповідної соціально-демографічної групи.
Економічно неактивне населення
це особи (поза робочою силою), які не можуть бути класифіковані як "зайняті" або "безробітні". До складу цієї категорії населення включають незайнятих осіб, які належать до таких соціальних груп: пенсіонери; студенти (учні) денної форми навчання; особи, які виконують домашні (сімейні) обов’язки; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які вважають, що немає підходящої роботи та не знають де і як її знайти; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, діяльність яких не відноситься до економічної (виконання неоплачуваної чи добровільної роботи тощо).
Безробітні (за методологією Міжнародної організації праці (МОП)
це особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); впродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. До категорії безробітних також відносять осіб, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді тощо.
Рівень безробіття (за методологією МОП)
це відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної групи.
Кількість найманих працівників підприємств, установ, організацій
охоплює зайнятих, які уклали письмовий (або усний) трудовий договір (контракт) з адміністрацією підприємства, установи, організації, фізичною особою про умови й оплату трудової діяльності. До цієї категорії віднесені працівники суб’єктів підприємницької діяльності, бюджетних і фінансових установ та громадських організацій, а також кадрові військовослужбовці (крім строкової служби), особи рядового та начальницького складу правоохоронних органів. Наймані працівники враховуються за місцем сфери прикладання їх праці, тобто за місцем знаходження підприємства або його структурного підрозділу та класифікуються за видами економічної діяльності.
Інформацію стосовно зареєстрованого ринку праці наведено за даними Львівського обласного центру зайнятості. Інформація щодо кількості безробітних, попиту на робочу силу та її пропозиції наведена за районними (міськими) центрами зайнятості.
Зареєстровані безробітні
згідно з чинним законодавством – це особи працездатного віку, які зареєстровані у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції як безробітні і готові та здатні приступити до роботи.
Рівень зареєстрованого безробіття
визначається як відношення (у відсотках) кількості зареєстрованих безробітних до середньорічної кількості населення працездатного віку. З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження ЕАН, проводять розрахунок середньої кількості зареєстрованих безробітних за період (І квартал, І півріччя, 9 місяців, рік). Відповідний показник рівня безробіття визначають по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період.
Навантаження зареєстрованих безробітних на одне вільне робоче місце (вакантну посаду)
розраховують як відношення кількості зареєстрованих безробітних до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених роботодавцями. При незначних величинах зазначений показник може розраховуватися на 10 вільних робочих місць, вакантних посад.
Попит на робочу силу на зареєстрованому ринку праці
це кількість вільних робочих місць (вакантних посад) про які повідомили роботодавці (підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці) державну службу зайнятості відповідно до чинного законодавства.
Середній розмір допомоги по безробіттю
розраховують шляхом ділення суми допомоги по безробіттю, виплаченої за звітний місяць, на середньооблікову кількість безробітних, які її отримували.
Інформацію наведено за результатами державного статистичного спостереження "Обстеження підприємств із питань статистики праці", яким охоплені суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні установи, фінансові й громадські організації (далі – підприємства), які використовують найману працю. До 2009 року включно обстеження не охоплювало працівників статистично малих підприємств і у фізичних осіб-підприємців, з 2010 року – працівників малих підприємств з кількістю найманих працівників менше 10 осіб і у фізичних осіб-підприємців.
Середньооблікова кількість штатних працівників
охоплює осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством та отримують заробітну плату. У цій кількості не враховуються тимчасово відсутні працівники, за якими зберігається місце роботи (знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством), сумісники, а також працюючі за цивільно-правовими договорами.

Цей показник обчислюється в середньому за період (місяць, рік):
   - за звітний місяць – шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця;
   - за рік – шляхом підсумовування середньооблікової кількості найманих працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному році, та діленням одержаної суми на кількість місяців (тобто на 12).
Середньооблікова кількість усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості
це розрахунковий показник, який характеризує умовну кількість працівників (робочих місць) із повним робочим днем, яка необхідна для виконання обсягу робіт (послуг) підприємством. Методика розрахунку цього показника базується на перерахунку оплаченного робочого часу всього персоналу (штатні працівники, сумісники, працюючі за договорами), який залучався до роботи у звітному періоді й отримував відповідну заробітну плату в умовну кількість працівників, які зайняті виконанням роботи повний робочий день, зважаючи на встановлену його тривалість. Працівники, які перебували в оплачуваних щорічних або додаткових відпустках і в інших випадках збереження за ними повністю заробітної плати, включаються як такі, що повністю відпрацювали робочий час, тобто як цілі одиниці.
Рух працівників облікового складу
характеризується змінами облікової кількості штатних працівників унаслідок прийому на роботу та вибуття з різних причин. У кількості прийнятих працівників ураховуються особи, які зараховані на підприємство наказом (розпорядженням) власника підприємства (установи, організації) про прийняття на роботу у звітному періоді. У кількість працівників, які вибули з підприємства, включаються всі особи, які у звітному періоді залишили роботу на цьому підприємстві, незалежно від причин звільнення.
Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому (звільненню)
розраховується як відношення (у відсотках) кількості прийнятих (звільнених) до середньооблікової кількості штатних працівників.
Використання робочого часу
характеризується абсолютними показниками календарного, табельного та максимально можливого фонду робочого часу:
    - календарний фонд часу – це весь час зазначеного календарного періоду (місяць,квартал, рік) у розрахунку на кількість працівників;
    - табельний фонд робочого часу відрізняється від календарного фонду часу на загальну суму неявок у святкові та вихідні дні;
    - максимально можливий фонд робочого часу відрізняється від календарного фонду часу на загальну суму неявок у святкові, вихідні дні та дні щорічних відпусток.
Відпрацьований час
вимірюється у людино-годинах працівників, які фактично працювали на підприємстві, включаючи тих, що були зайняті неповний робочий день (тиждень), виконували надурочну роботу, працювали у вихідні та святкові (неробочі) дні або понад місячну норму (поза графіком), а також людино-години роботи надомників.


 Контакт
Відділ аналізу даних статистики фінансів та праці
Туз І.П.,    (032) 258-59-89
електронна пошта  e-mail: ve@lv.ukrstat.gov.ua   

 
 Про нас      Діяльність
Головного управління
 Нормативна база Методологія,
класифікації
 Публічна
інформація
 Замовлення
інформації
  
© ГУСуЛО, 1999-2017
Обов'язкове посилання на джерело
Розробник сайту  
Управління інформаційних технологій   
Державна служба статистики України Головне управлiння статистики у Львiвськiй областi