Ґендерна статистикаПро ґендерну статистику
Ґендерна статистика визначається як статистика, яка належним чином відображає відмінності та нерівності у становищі жінок і чоловіків у всіх сферах життя (United Nations 2006).
Ґендерна інтеграція у національній статистиці означає, що ґендерні аспекти та ґендерно зумовлені упередження системно беруться до уваги у процесі виробництва всієї офіційної статистики та на всіх етапах виробництва даних.
Початковим етапом виробництва даних ґендерної статистики є визначення показників, потрібних для виявлення і розуміння цілей, пов’язаних із ґендерними питаннями.
Ґендерна статистика повинна відповідати сукупності наступних характеристик:
a) ідентифікація, створення, збір та поширення даних здійснюється з розподілом за ознакою статі;
б) дані базуються на визначеннях, які правильно відображають суспільні відмінності між жінками та чоловіками, охоплюють усі аспекти їхнього життя та повинні бути доступними як вихідні дані;
в) методи збору даних враховують соціальні та культурні чинники, а також стереотипи, які можуть викликати ґендерно зумовлені викривлення в даних.
Створення національної системи індикаторів на основі даних ґендерної статистики та їх аналіз дозволить активізувати дії та відслідковувати зміни щодо ґендерної проблематики, а також підготовлення публікацій на ґендерну тематику.
Дані ґендерної статистики забезпечують розроблення стратегічних рішень органами державної влади за напрямами реалізації принципу рівноправності у суспільстві, запобігання та протидії дискримінації за статтю, підтримки сім'ї, формування відповідального материнства і батьківства та культури поведінки.
Джерела даних ґендерної статистики
Основними джерелами даних для ґендерної статистики є результати державних статистичних спостережень, що проводить Державна служба статистики як самостійно, так і з використанням адміністративних даних міністерств і відомств.
1. Державні статистичні спостереження, перепис населення (Державна служба статистики)
У 2020 році згідно з Планом державних статистичних спостережень (ДСС) Державна служба статистики реалізує 97 ДСС. З них у 11 ДСС, згідно з Планом ДСС, вимірюються показники з розподілом за статтю (11% від загальної кількості форм).
2. Адміністративні дані (форми звітності інших міністерств та відомств).
Державна служба статистики співпрацює із понад 30 міністерствами та відомствами й отримує від них інформацію приблизно за 200 формами звітності, з яких – 48 (24% від загальної кількості) містять показники із розподілом за статтю та віком. Основні постачальники: МОН, МОЗ, Мінсоцполітики, Мінмолодьспорт, ГПУ та інші.
3. Одноразові вибіркові обстеження з актуальних соціально-демографічних питань.
Для забезпечення інформаційної бази з актуальних соціальних питань Державна служба статистики взяла участь у проведенні таких одноразових вибіркових соціально-демографічних обстежень: Медико-демографічне обстеження домашніх господарств (МДОУ 2007); Мультиіндикаторне кластерне обстеження домогосподарств (МІКС 2000, 2005, 2012).
ДСС, в яких дані збираються з розподілом за статтю
| Код ДСС | Назва ДСС |
|---|---|
| 1.01.01.02 | Природний рух населення (народження, смерті, шлюби, розлучення) |
| 1.01.01.03 | Чисельність та склад населення |
| 1.01.01.04 | Основні показники, що характеризують демографічні процеси |
| 1.02.01.01 | Обстеження робочої сили |
| 1.02.02.01 | Обстеження підприємств із питань статистики праці |
| 1.02.02.04 | Умови праці на підприємствах |
| 1.03.00.07 | Мережа та діяльність закладів освіти |
| 1.04.00.01 | Травматизм на виробництві |
| 2.07.01.01 | Здійснення наукових досліджень і розробок |
| 1.05.00.01 | Обстеження умов життя домогосподарств |
| 2.03.07.19 | Сільськогосподарська діяльність населення в сільській місцевості |
Напрями розвитку ґендерної статистики
- Визначення переліку показників, потрібних для прийняття рішень з ґендерних питань.
- Вимірювання нових статистичних показників ґендерного характеру за результатами чинних ДСС.
Наприклад, детальні характеристики молоді, яка не працює і не навчається, невідповідності освітньо-кваліфікаційних характеристик робочої сили за освітою та зайнятістю за статево-віковими групами. - Організація нових статистичних спостережень з метою охоплення офіційною статистикою більшої кількості показників щодо ґендерної проблематики. Зокрема, проведення мультиіндикаторних кластерних обстежень домогосподарств з питань становища жінок (репродуктивне здоров'я, харчування, санітарні умови, захворюваність на ВІЛ/СНІД, статева поведінка тощо), обстеження використання часу (бюджету часу).
- Удосконалення процесів збору, обробки та поширення даних для вимірювання наявних показників ґендерного характеру з метою деталізації даних, що публікуються, та підвищення їхньої якості.
Удосконалення форм збору даних діючих ДСС в аспекті повноти збору статистичних даних з розподілом за статтю, удосконалення методологічного і методичного забезпечення з метою підвищення ступеня їхньої орієнтації на збір та обробку інформації з урахуванням ґендерної проблематики, забезпечення можливості деталізації даних ґендерного характеру, що публікуються за результатами чинних ДСС, на основі застосування ускладнених методів обробки даних. - Використання чинних реєстрів та баз даних (реєстр населення, внутрішньо переміщених осіб, освіти, судових рішень, злочинів щодо торгівлі людьми, випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі тощо).
- Посилення двостороннього зв'язку між виробниками та користувачами статистичної інформації з метою виявлення та забезпечення їхніх потреб.
- Удосконалення методів поширення даних, зокрема шляхом створення бази даних з ґендерної статистики.