| |
Розвиток підприємництва |
|
Підприємництво | – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.
|
|
Суб'єктами господарювання | визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва відповідно до критеріїв, визначених у Господарському кодексі України в редакції від 22.03.2012 року. |
|
Підприємство-юридична особа | (далі – підприємство) – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб, але має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи. |
|
Фізична особа-підприємець | – зареєстрована в установленому порядку фізична особа з метою здійснення підприємницької діяльності.
|
|
Інституціональний підхід | – спосіб узагальнення даних, за яким показники всіх видів економічної діяльності суб'єкта враховуються у зведеннях за тим видом економічної діяльності, який визначено як основний.
|
|
Основний вид економічної діяльності | – вид діяльності підприємства, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість. При цьому основний вид економічної діяльності необов'язково має частку 50 або більше відсотків у валовій доданій вартості. На практиці, через складність розрахунку на рівні підприємства показника валової доданої вартості за видами економічної діяльності, для визначення основного виду економічної діяльності застосовують показники:
– обсяг реалізованої продукції (товарів та послуг). Цей показник є найбільш універсальним для різних видів економічної діяльності;
– середня кількість працівників;
– витрати на оплату праці за кожним видом економічної діяльності. |
|
Кількість зайнятих працівників | визначають з урахуванням штатних, позаштатних і неоплачуваних (власників, засновників підприємства та членів їх сімей) працівників підприємства.
|
|
Кількість найманих працівників | включає середньооблікову кількість штатних і позаштатних (працюючих за договорами та за сумісництвом) працівників підприємства.
|
|
Витрати на персонал | складаються із:
– витрат на оплату праці, які включають нараховану заробітну плату за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальну допомогу, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці;
– відрахувань на соціальні заходи, які містять суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників підприємства, що сплачує роботодавець.
|
|
Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) | визначають за ціною продажу відвантаженої за межі підприємства готової продукції (товарів, послуг), що зазначена в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах (включаючи продукцію (товари, послуги) за бартерним контрактом), за вирахуванням податку на додану вартість.
|
|
Фінанси |
|
Фінансові ресурси | – це грошові кошти (власні та залучені) господарюючих суб'єктів, які знаходяться в їх розпорядженні та призначенні для виконання зобов'язань і витрат на виробництво.
|
|
Фінансовий результат підприємств | – це різниця доходу від реалізації продукції продукції підприємств і собівартістю цієї продукції за мінусом податку на додану вартість і сум акцизного збору.
|
|
Фінансовий результат від операційної діяльності | – це алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
|
|
Операційна діяльність | – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
|
|
Рівень рентабельності операційної діяльності | – відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності, виключаючи собівартість реалізованих товарів.
|
|
Інші операційні доходи | – це сума інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.
|
|
Операційні витрати | включають виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів, загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, витрати пов'язані з реалізацією продукції (товарів), собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги та втрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, визнані економічні санкції, відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства.
|
|
Поточні зобов'язання | – зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти | – еквіваленти – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
|
|
Фінансові інвестиції | – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
|
|